Упродовж місяця жителі Томашпілля мали можливість, зателефонувавши до редакції "районки", поставити запитання голові обласної державної адміністрації Валерію Коровію. Приємно, що чимало томашпільчан небайдужі до долі Вінниччини загалом і нашого району зокрема. Люди цікавилися соціально-економічним розвитком краю та просили допомоги у вирішенні різних питань.
У середу відбулася зустріч очільника області з редактором Катериною Беріл, яка й адресувала йому запитання та прохання наших читачів.
2016 рік став переломним для нашої області
- Валерію Вікторовичу, за традицією, під кінець року ми підбиваємо підсумки, аналізуємо події та будуємо плани на майбутнє. Чим особливим запам'ятається рік 2016 для жителів нашої області і для Вас особисто? Що Ви вважаєте найбільшим досягненням?
- На мій погляд, 2016-й рік є переломним. Цей рік засвідчує реальні справи, і для Вінницької області він буде найкращим за всю історію незалежності України. Часто запитують, чому я так вважаю, адже країна, по суті, знаходиться у стані війни?!
Якщо подивитися на об'єктивні справи, зроблені цьогоріч, і порівняти з минулим роком, то можемо відзначити, що працює казначейство. До речі, унаслідок бюджетної децентралізації зросли місцеві бюджети: за під-сумками року - на 1,5 млрд. грн. Капітальні видатки місцевих бюджетів Вінниччини складуть 2 млрд. грн. А це у 20 разів більше, ніж у 2014-му. Фактично область перетворилася у своєрідний будівельний майданчик. З кінця минулого року почала спостерігатися певна стабілізація. А з приходом нового уряду ситуація в країні почала істотно покращуватися: почали ремонтуватися дороги, фінансуватися школи (на придбання інвентарю, меблів тощо виділено близько 20 млн. грн. - це у 7 разів більше, ніж у минулому році!), близько 500 об'єктів соціальної сфери області отримують бюджетні асигнування.
У суспільстві сьогодні відчувається попит на позитив, тому всі свої дії спрямовуємо на те, аби дати людям хоч краплю надії на власну спроможність у такий непростий для України час рухатися уперед.
Водночас доводиться займатися мобілізацією, перепрофілюванням правоохоронних систем, охороною кордонів, аби гарантувати людям безпеку.
Якщо говорити про практичні аспекти, то до них можна віднести відкриття у с. Марківка Теплицького району музею-садиби ім. Миколи Леонтовича. Мало хто вірив у можливість цього. Але ми це зробили - вийшов досить унікальний проект, який об'єднав бага-тьох людей. Також вдалося реалізувати проект пам'яті Квітки Цісик, у рамках якого закуплено пересувний мамо-граф, що в сільській місцевості розпочав роботу з обстеження жінок. Я переконаний, що цей апарат врятує не один десяток життів. Адже згідно зі статистичними даними 40% смертей від раку молочної залози - через несвоєчасне його виявлення.
Також цей рік показав значний підйом і в економіці. Сьогодні Вінницька область є лідером в аграрному бізнесі: і за динамікою приросту, і за обсягами виробництва сільськогосподарської продукції, і за обсягами виробництва з розрахунку на 1 особу населення. І це не відбулося само по собі: почали спрацьовувати механізми, які ми реа-лізовуємо послідовно впродовж двох останніх років у частині формування конкурентного середовища.
Унікальність цього періоду й у тому, що районні державні адміністрації переформатовуються з керівного органу в орган, який надає послуги. Звичайно, є ще багато неузгодженостей, питань. І наше завдання - зробити цей процес незворотнім. Тоді ми зможемо ствердно говорити, що рухаємося вперед.
- Останнім часом активізувалася робота з розвитку співробітництва з регіонами країн-членів Євросоюзу, країн СНД та інших країн світу. Який результат цього співробітництва?
- Вінницька область зараз виглядає своєрідним дипломатичним центром. Адже маємо багато напрацювань, які приваблюють, викликають зацікавленість. У цьому році загальна кількість візитів дипломатичних представників майже втричі більша, ніж у минулому. І візити ці різнопланові. У понеділок, наприклад, відбулася зустріч з представником Європейсько-Атлантичного Союзу в Україні, з яким обговорили співробітництва у сфері оборонного характеру, надання практичної допомоги демобілізованим військовим у частині проходження психологічної реабі-літації та ін.
У вівторок відбулася зустріч з єврокомісаром з питань фінансів Європейської комісії, з яким узгоджено фінансові питання підтримки певних проектів на теренах Вінниччини.
Тісно співпрацюємо зі Швейцарією. І це не тільки трамваї. Цьогоріч запущено у м. Вінниця котельню, яка на 90 % збудована за рахунок допомоги уряду Швейцарської конфедерації. Цей проект дав можливість модернізувати систему теплопостачання у двох мі-крорайонах Він-ниці.
Сьогодні наші промислові підприємства зі своєю продукцією вийшли на ринки країн Південно-Східної Азії, Пів-нічної і Південної Африки.
Також спосте-рігається велика зацікавленість до Вінницької області як до потужного аграрного регіону. Чималі інвестиції залучаються й у цю галузь.
Розпочато масштабне будівництво машинобудівного заводу, яке вироблятиме холодильне обладнання для пивної промисловості. Упродовж трьох років у три етапи тут буде створено 1,5 тис. нових робочих місць. Завершено перемовини з польською компанією "Берлінек", яка додатково проінвестує 30 млн. євро та подвоїть виробничі потужності і таким чином створить 300 нових робочих місць. Досягнуто домовленостей з Миронівським КХП, який розпочне другий етап проекту вартістю у 500 млн. доларів, унаслідок чого буде створено ще 4 тис. робочих місць. Але базовим елементом цього проекту є будівництво потужного біогазового комплексу на 20 МВт, який урівноважить певні дискусії з питання екологічного характеру.
І цей список можна продовжувати й продовжувати. Коли усвідомлюєш масштабність цих проектів, то маєш позитивні відчуття. Той, хто говорить, що в країні нічого не змінюється, неправий. Можливо, ми не все бачимо і відчуваємо, бо є ще досить багато проблем. Але те, що країна кардинально міняється у своїх першоосновах, це однозначно. Закладається фундаментальна основа майбутнього розвитку нашої держави.
- Валерію Вікторовичу, цьогоріч значно покращився стан доріг (за рахунок ямкового ремонту). Але, звичайно, хочеться кращих доріг, зокрема, до більш віддалених населених пунктів.
- Дійсно, цього року проведено значну роботу з покращення стану доріг. Ми й надалі будемо рухатися у цьому напрямку. Скажу відверто: ми й до цієї роботи не були готові і не вірили, що новий уряд віднайде необхідні кошти. Але, коли вони надійшли, з'ясувалося, що служба автомобільних доріг не готова для їх освоєння. Говорили, що дороги потребують капітального ремонту. А підставою для витрати державних коштів має стати проектно-кошторисна документація, якої не було.
Зараз, звісно, це виправляється. Ми сконцентрували максимальну увагу на виготовленні проектно-кошторисної документації і склали амбітні плани. У наступному році розраховуємо направити на капітальний ремонт загальнодержавних доріг близько 1 млрд. грн. У той же час у нас є 25 тис. км комунальних доріг, які на балансі сіл, селищ, містечок. Бюджетна децентралізація дала можливість сформувати фінансовий ресурс, яким не кожний орган місцевого самоврядування може правильно розпорядитися. Зокрема, і через те, що немає проектно-кошторисної документації. Тому ми націлюємо та спонукаємо керівників територіальних громад, щоб у наступному році на ремонт комунальних доріг було направлено 300 млн. грн.
- Сьогодні чимало дискусій з приводу децентралізації. Чи є вже позитивні результати? Бо Вапнярська об'єднана громада нарікає, що поки що ніяких змін не відчула. А 18 грудня жителі Томашполя, а також Нетребівки, Ракової, Горишківки обиратимуть голову ще однієї об'єднаної територіальної громади нашого району. На Вашу думку, якими якостями має володіти людина, яка зможе вести громаду шляхом розвитку?
- Планувалося до кінця року створити 20 об'єднаних територіальних громад, щоб на їхньому прикладі показати, у якому напрямку рухатися, щоб вони стали потужним локомотивом для решти. Сьогодні разючі зміни спосте-рігаються в Калинівській та Іллінецькій об'єднаних територіальних громадах. Їм передано адміністративні повноваження і фінансові ресурси: 60% податку на доходи фізичних осіб, субвенції на освіту, охорону здоров'я, соціальний захист тощо. По Вапнярській об'єднаній громаді зараз важко ще щось казати, бо вона лише з 1 січня 2017 року вступає у прямі взаємовідносини з державним бюджетом. Тобто буде абсолютно незалежна від області і району. І лише від селищного голови, від його команди залежить майбутнє всієї громади.
Тож, обираючи очільника громади, потрібно брати до уваги лідерські якості, вміння об'єднувати і не лише жити сьогоднішнім днем, а й передбачати всі дії на роки вперед. Адже від його активності, від його позиції лідерства залежатиме, як розвиватиметься громада у найближчі 5-10 років. Тому дуже хочеться, щоб Томашпільська об'єднана громада зробила правильний вибір.
Звісно, працювати на благо своєї громади дуже важко. І приємно, що є люди, які беруть на себе цю відповідальність, мають бажання зробити вагомий внесок у розвиток території. Тому, хто б це не був, вони завжди можуть розраховувати на підтримку голови обласної державної адміністрації.
- Оскільки Ви відкриті до співпраці, то жителі Вапнярської територіальної громади просять відновити автобусний маршрут по селищу й освоїти кошти, виділені у рамках обласного конкурсу проектів розвитку територіальних громад для Колоденського дитсадка.
- Можете заспокоїти вапнярчан - допоможемо, усе в них буде добре.
- Ви неодноразово бували на Томашпіллі як голова облдержадміністрації. Які у Вас склалися враження про наш край?
- Дуже позитивні. Це район багатьох інновацій, які є у Вінницькій області. Зокрема, це і кооперативний рух, і ряд проектів соціального захисту тощо. Заслуговує поваги й те, що тут вдалося зберегти цукровий завод. Томашпільський район - один з найкращих у питаннях розвитку аграрного бізнесу. Просто підкуповує високий рівень інтелігентності тих людей, які працюють у галузях освіти, охорони здоров'я. Район має великий потенціал, і його потрібно розвивати. Буду радий у цьому допомагати.
- Як Ви ставитеся до критики, зокрема й до тієї, яка не завжди є справедливою, а також до інформації у соціальних мережах?
- До критики я ставлюся нормально. Ненормально - до відкритої цинічної брехні, спрямованої на дискредитацію. І, на превеликий жаль, її дуже багато. З'явилися в соціальних мережах "експерти", які займаються поширенням негативної інформації. Нормально, коли є громадський контроль, конструктивна критика, які спонукають до дій.
- Валерію Вікторовичу, Ви у досить непростий час взяли на себе відповідальність очолити область. Бувають і невдачі, і відчай, і переживання… Що допомагає не зупинятися, рухатися далі?
- Справді, коли запропонували очолити Вінницьку область, був важкий період. Зокрема, і події під Дебальцевим. Усе дуже непросто. Тому були різні думки, але й відмовитися не мав морального права. Є дуже багато полі-тиків, які в тих же соцмережах можуть розказувати, як потрібно зробити. Але тих, хто бере на себе відповідальність у такий нелегкий час, дуже мало. Тому прагнення допомогти власній країні, власному народу і тим людям, які підкладають плече, допомагає рухатися вперед. А решта - це досвід, навички, уміння і бажання. Думаю, що з часом історики та наступні покоління дадуть оцінку зробленому.
- А як сім'я сприйняла Ваше рішення очолити область?
- Мужньо. Моя сім'я проходила різні етапи мого розвитку і становлення. Вони, як ніхто, розуміли і розуміють, що це таке. Я завдячую їм за розуміння того, як усе непросто. Бо, можливо, ззовні здається, що все дуже легко. Та насправді це безсонні ночі, переживання, нервове перевантаження….
- Чи вдається хоч інколи відпочити, відволіктися?
- Я науковець. Звик багато читати. Зараз намагаюся приділити увагу ви-вченню англійської мови. Для мене це цікаво, відкриваються можливості для пізнання.
А найкращий відпочинок для мене - бути у колі моїх рідних. Я отримую шалене задоволення, величезний релакс. У мене є дві внучки (до речі, меншій у вівторок виповнилося два рочки) - це справді велике щастя. І дуже хочеться, щоб вони були щасливі.
- Яка Ваша найбільша мрія?
- Дуже хочу бачити нашу країну сильною, процвітаючою… щоб люди, гордилися нею, щоб закінчилася війна, і йти шляхом розвитку.
- І наостанок. А що спонукало Вас до розмови з журналістом районної газети?
- Усе досить прагматично. Як показує соціологія, майже 70 % громадян, особливо тих, що проживають у районах Вінницької області, довіряють ра-йонним газетам. Тому цей діалог важливий для мене насамперед можливістю донести до людей те, що ми робимо. Хочеться розуміння й відчуття того, що не так все погано, і передати через районне видання невеличку частинку оптимізму: країна рухається вперед, і все буде добре.
Катерина БЕРІЛ