ПОДАТКОВА ІНФОРМУЄ:

Про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2018 році

 

Державна фіскальна служба України листом від 31.01.2018 №2834/7/99-99-15-02-01-17 «Про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2018 році» (далі – лист №2834) повідомила про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, внесені до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році», які набули чинності 1 січня 2018 року. Зокрема, листом №2834 повідомлено про єдиний строк подання річної податкової декларації з податку на прибуток. Так, п.49.18 ст.49 ПКУ доповнено новим п.п.49.18.6, згідно з яким податкова декларація з податку на прибуток, яка розраховується наростаючим підсумком за рік, подається протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Відповідні зміни внесені до п.49.19 ст.49 ПКУ щодо непоширення на податкову декларацію з податку на прибуток, яка розраховується наростаючим підсумком за рік, строку подання податкової декларації, визначеного для базового звітного (податкового) періоду. Таким чином, для податкової декларації з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) рік визначено єдиний строк її подання – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, незалежно від базового звітного (податкового) періоду складання декларації – квартал або рік. Положення п.п.49.18.6 п.49.18 та п.49.19 ст.49 ПКУ застосовуються для подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) 2017 рік, граничним строком подання якої є 1 березня 2018 року. Слід зазначити, що зміна строку подання річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств впливає також на строк подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу). Так, п.3 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 №138, визначено, що розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств. Враховуючи викладене вище, граничним строком подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу) за звітний 2017 рік є 1 березня 2018 року. Також для платників єдиного податку відмінено обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску при виплаті дивідендів, а саме: до п.п.57.112 п.57.11 ст.57 ПКУ внесено зміни, відповідно до яких обов’язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною п.136.1 ст.136 ПКУ ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими ПКУ, чи у вигляді застосування ставки податку, іншої, ніж встановлена п.136.1 ст.136 ПКУ. Більш детально ознайомитись з листом №2834 можливо на офіційному веб-порталі ДФС України за посланням:http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/72789.html

 

 

Платникам про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

 

ДФС нагадує, що відповідно до ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), з об’єкта/об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості, податок сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до відповідних місцевих бюджетів. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п.266.3.2 п.266.3 ст.266 ПКУ). Згідно з п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПКУ податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п.п.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПКУ, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Податок сплачується  відповідно до п.п.«а» п.п.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПКУ фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Звертаємо увагу, що платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо: - об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; - розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; - права на користування пільгою із сплати податку; - розміру ставки податку; - нарахованої суми податку.      У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним). 

 

До уваги платників рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин

ДФС повідомляє, що відповідно до п.п.253.1.1. п.253.1 ст.253 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин (далі – платник рентної платти), є юридичні та фізичні особи – суб’єкти господарювання, які використовують у межах території України ділянки надр для зберігання природного газу, нафти, газоподібних та інших рідких нафтопродуктів. Згідно з п.п.257.3.2 п.257.3 ст 257 ПКУ платник рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин (далі – рентна плата) до закінчення визначеного розділом II ПКУ граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений ст.257 ПКУ, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, податкову декларацію з рентної плати, яка містить додаток з рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин – за місцезнаходженням ділянки надр. Пунктом 253.3 ст.253 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування рентною платою, є обсяг підземного простору (ділянки) надр: - для зберігання природного газу та газоподібних продуктів – активний об’єм зберігання газу в пористих чи тріщинуватих геологічних утвореннях (пластах-колекторах) (п.п.253.3.1 п.253 ст.253 ПКУ); - для зберігання нафти та інших рідких нафтопродуктів - об’єм спеціально створених та існуючих гірничих виробок (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнин (печер) (п.п.253.3.1 п.253 ст.253 ПКУ). Відповідно до п.257.5 ст.257 ПКУ сума податкових зобов’язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації. Слід зазначити, що контроль за правильністю визначення обсягів використання надр в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного гірничого нагляду, який подає у місячний строк з дня видачі чи вилучення акта про надання гірничого відводу контролюючим органам за місцезнаходженням ділянки надр інформацію про зміни у переліку користувачів надр (п.п.258.2.3 п.258.2 ст.258 ПКУ)