На сьогоднішній день є багато нарікань і скарг зі сторони платників податків щодо нарахування і сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ). З метою з’ясування проблемних питань, отримання відповідей на них та надання роз’яснення з цього приводу, на сторінках газети друкуємо інтерв’ю з начальником Крижопільського управління ГУ ДФС у Вінницькій області Людмилою Степанівною Сузанською про нарахування та сплату ЄСВ суб’єктами підприємницької діяльності, в тому числі, які не здійснюють підприємницьку діяльність та знаходяться в стадії припинення.
Ред. – З якого моменту діє реєстрація фізичної особи-підприємця (ФОП)?
Л.С. - Відповідно до Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» , який набрав чинності з 01.07.2004 року, реєстрація ФОП діє з моменту включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, тобто фізична особа відвідавши державного реєстратора, написавши у нього заяву, на наступний день рахується на обліку в податковій інспекції, як підприємець.
Ред. – Чим визначено обов’язок платника податків подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку та нараховувати, обчислювати і сплачувати податки та єдиний соціальний внесок?
Л.С. – По результатам проведеної підприємницької діяльності ФОП має декларувати свої доходи, це передбачено статтею 16 Податкового кодексу України. Обов’язок платника податків подавати звітність до податкового органу за основним місцем обліку та нараховувати, обчислювати і сплачувати податки та єдиний соціальний внесок, що визначено статями 38,49 ПКУ та статтею 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Ред. – Перебуваючи на обліку фізичні особи-підприємці яку систему оподаткування можуть обрати?
Л.С. – ФОП для здійснення ними підприємницької діяльності можуть обрати загальну систему оподаткування чи спрощену систему оподаткування, яка передбачає вибір першої, або другої, або третьої групи єдиного податку.
Ред. – Чи повинні сплачувати ЄСВ підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування та не отримують доходів?
Л.С. – Внесеними змінами до Закону України №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», які набули чинності з 01 січня 2017 року, що стосується платників, які перебувають на загальній системі оподаткування та якими не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування та нарахувати єдиний внесок. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Тобто, такі підприємці обов’язково сплачують ЄСВ у розмірі не менше розміру мінімального страхового внеску, незалежно від того чи займався підприємницькою діяльністю чи ні, отримував дохід чи ні.
Ред. – Чи застосовуються фінансові санкції та які у разі несвоєчасної або не повної сплати єдиного внеску?
Л.С. – Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Основним документом, який регулює єдиний внесок, є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Відповідно до норм Закону №2464 у разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі ЄВ до платника застосовуються фінансові санкції. Суми єдиного внеску, своєчасно не нараховані та не сплачені у строки встановлені законодавством є недоїмкою (боргом). У разі несвоєчасної сплати або сплати не в повному обсязі єдиного внеску, до платника застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 20 відсотків несплачених або несвоєчасно сплачених сум єдиного внеску. Окрім того, на суму боргу нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення.
Ред. – Чи є термін давності по боргам з ЄСВ?
Л.С. – Ні не має, нараховані та несвоєчасно сплачені суми боргу по єдиному внеску не підлягають ні розстроченню, ні списанню за терміном давності.
Ред. – Коли підприємницька діяльність вважається припиненою?
Л.С. – Відповідно до Податкового кодексу України підставами для зняття з обліку у контролюючих органах є повідомлення чи документальне підтвердження державного реєстратора про проведення державної реєстрації припинення фізичної особи підприємця. Тобто, фізичні особи – підприємці втрачають статус підприємця лише з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Ред. – Що повинен ще зробити підприємець, щоб скасувати підприємницьку діяльність?
Л.С. – У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності підприємець повинен подати до податкової інспекції сам за себе звіт із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. При цьому термін сплати зобов’язань, визначених ФОП, у Звіті з позначкою «ліквідаційний», настає в день подання такого Звіту, відповідно ЄСВ необхідно сплатити до дати подання Звіту.
Ред. – Чи потрібно вчиняти якісь дії для закриття в податковій інспекції підприємницької діяльності?
Л.С. – Так, зняття з обліку ФОП здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок на закриття та проведення остаточних розрахунків з бюджетом.
Тому звертаю увагу громадян, які були зареєстровані підприємцями та вважають, що вони зняті з обліку, як ФОП, якнайшвидше, звернутися до податкової інспекції, для звірки та з’ясування чи дійсно скасована чи лише припинена ваша підприємницька діяльність.
Також, закликаю суб’єктів підприємництва, звертайтеся до державного реєстратора, щоб закрити свою підприємницьку діяльність та припинити нарахування ЄСВ.
Начальник
Крижопільського управління
ГУ ДФС у Вінницькій області Л. Сузанська