ПОДАТКОВА ІНФОРМУЄ:

Порядок нарахування рентної плати за спеціальне використання води

Відповідно до п.255.11 статті 255 Податкового кодексу України рентна плата за спеціальне використання води обчислюється водокористувачами самостійно, виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних об'єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів. Обсяг фактично використаної води обчислюється водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку згідно з показаннями вимірювальних приладів. За відсутності вимірювальних приладів обсяг фактично використаної води визначається водокористувачем за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо). У разі відсутності вимірювальних приладів, якщо можливість їх встановлення існує, рентна плата сплачується у двократному розмірі. У разі перевищення водокористувачами встановленого річного ліміту використання води рентна плата обчислюється і сплачується у п'ятикратному розмірі виходячи з фактичних обсягів використаної води понад встановлений ліміт використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів.  За відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування із встановленими в ньому лімітами використання води рентна плата справляється за весь обсяг використаної води, що підлягає оплаті як за понадлімітне використання.  Платники рентної плати подають одночасно з щоквартальними податковими деклараціями копії дозволу на спеціальне водокористування, договору на поставку води та статистичної звітності про використання води.

 

ДФС нагадує про те, що відповідно до пп. 163.1.3 статті 163 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) доходи, отримані резидентами з джерел за межами України є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.  Порядок оподаткування іноземних доходів регламентовано п. 170.11 статті 170 Кодексу, яким визначено, що у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18 відсотків. У разі, якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.  Відповідно до п. 13.4 ст. 13 Кодексу суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими цим Кодексом.  Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 Кодексу).

ДФС нагадує, що громадяни при отриманні доходів, з яких утримуються податки, зобов’язані надавати податковому агенту інформацію про свій реєстраційний номер облікової картки, а особи, які за своїми релігійними переконаннями відмовилися від прийняття номеру і повідомили про це  відповідний контролюючий орган та мають відмітку у паспорті,  надають серію та номер паспорту. Вищезазначені документи, які ідентифікують фізичну особу, надаються також і при сплаті податків і зборів, у разі відкриття рахунків у банках або інших фінансових установах, при укладанні цивільно-правових договорів, реєстрації майна, транспортних засобів та інших активів, оформленні пільг, субсидій та інших соціальних виплат тощо. Тобто, в усіх документах, які містять інформацію про об’єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків, має зазначатися реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта).  Звертаємо увагу, документи, пов’язані з проведенням вищезазначених операцій, які не мають реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта, вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України.  Нагадаємо, що відповідно до норм Податкового кодексу України фізична особа - платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру, зобов’язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному контролюючому органу облікову картку фізичної особи - платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу. А для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття коду, зобов’язана особисто подати відповідному органу ДФС  повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім’ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред’явити паспорт.  Варто пам’ятати,  що про одержані фізособами доходи та сплачені з них суми податку податкові агенти зобов’язані повідомити контролюючі органи за ф.1ДФ, яка містить обов’язкову графу для заповнення «Податковий номер або серія та номер паспорта».  Враховуючи зазначені вимоги, податковий агент має право виплачувати дохід лише тим фізичним особам, які мають реєстраційний номер облікової картки платника податків, та громадянам України, у паспортах яких є відмітка про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.

 

ДФС нагадує платникам ПДВ правила складання зведеної податкової накладної, які регламентовані пунктом 19 Порядку заповнення податкової накладної, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015р.  № 1307.У разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, постачальником (продавцем) може бути складена зведена податкова накладна:покупцям - платникам податку - не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця;   покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.  В даному випадку ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.  У разі складання зведеної податкової накладної в графі "Зведена податкова накладна" робиться помітка "X".  У графі 2 зведеної податкової накладної зазначається вся номенклатура поставлених протягом місяця товарів/послуг.  При цьому відсутність факту оплати поставлених товарів/послуг не звільняє постачальника (продавця) від складання зведеної податкової накладної.  Зведені податкові накладні не складаються на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.  Звертаємо увагу, що пунктом 44 підрозділу 2 розділу XXПодаткового кодексу України, для платників податку, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення, та які до 1 липня 2017 року визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом, встановлені інші правила складання зведеної податкової накладної.

ДФС з 10.05.2017, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних», запроваджено у тестовому режимі удосконалений сервіс «Відкриті дані», за допомогою якого користувачі мають можливість здійснювати: перегляд і завантаження наборів даних; систематизацію (сортування) наборів даних за визначеними ознаками; пошук окремого набору даних серед загального переліку даних. Сервіс «Відкриті дані» (тестова версія) розміщено на головній сторінці офіційного веб-порталу ДФС за посиланням http://sfs.gov.ua/. Водночас зазначаємо, що ДФС оприлюднюються (оновлюються) набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних за адресою: data.gov.ua  Прес-служба Державної фіскальної служби України