Нагадуємо про недопустимість випалювання пожнивних решток

  Охорона і раціональне використання природних ресурсів є одним із завдань державного управління та місцевого самоврядування. Сучасні реалії вивели на перший план екологічні проблеми, що пов’язані із спалюванням пожнивних решток і сухої природної рослинності та створюють серйозну загрозу для здоров’я людей і навколишнього природного середовища.

  Дослідження наслідків такого спалювання встановили, що в умовах низької вологості ґрунту згоряє не лише рослинна органіка, а й гумус найбільш родючого поверхневого шару. При спалюванні стерні озимої пшениці на одному гектарі знищується така кількість органічної речовини, яку можна компенсувати лише внесенням 40 тонн органічних добрив на гектар. Різко погіршуються водно-фізичні властивості ґрунту, чисельність мікроорганізмів знижується в середньому на 10-60% залежно від їх виду. У даному зв’язку можна згадати, що на утворення 1см родючого шару ґрунту необхідно близько 100 років. Разом з тим, шар чорнозему у деяких місцях Вінниччини дві з половиною тисячі років назад становив понад один метр! Такий пласт чорнозему зафіксований під насипом кургану скіфського часу біля с. Степанівка Вінницького району.

  Таким чином, вогнем знищується не лише суха рослинність, але й мікрофлора та фауна верхнього шару ґрунту, гинуть комахи, які є запилювачами рослин, їх личинки, дощові черв’яки та інші організми, які беруть участь в процесі ґрунтоутворення. 

  Якщо вогонь поширюється на прилеглі території, що трапляється доволі часто, знищується насіння та коріння живих рослин. Збіднюється склад трав, оскільки згорає насіння однорічних, дворічних, деяких багаторічних рослин та шар сухої трави, що утримував вологу, перегнивав, створював мікроклімат для існування багатьох рослин, тварин, комах, формував ґрунт. Руйнується гумус, погіршується якість ґрунтів, що призводить до зниження урожайності, зменшується їх протиерозійна стійкість. Щорічні пали в одному і тому ж місці призводять до зміни видового складу рослинності і покіс перетворюється на плантацію грубого буряну.

  Альтернативою бездумному спалювання може стати використання біодеструкторів стерні, які прискорюють утворення гумусу та покращують якість ґрунтів. На Вінниччині вже багато років успішно працює підприємство, яке виробляє біодеструктори рослинних решток.

  Чинним законодавством України передбачені можливість та умови випалу сухої рослинності, а також відповідальність за їх порушення. Про це йдеться у пунктах «б», ст.91 (обов’язки власників земельних ділянок), ст.96 (обов’язки землекористувачів), які зобов’язують користувачів та власників дотримуватись вимог законодавства про охорону довкілля, а ст. 211 Земельного кодексу України передбачає відповідальність за порушення земельного законодавства. Статтею 56 Закону України "Про охорону земель" передбачено, що юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі. 

  Департамент екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації звертається до всіх відповідальних осіб вжити вичерпних заходів щодо недопущення спалювання стерні та забезпечити дотримання технологічної дисципліни спеціалістами аграрного виробництва.

 

Прес-служба департаменту екології 

та природних ресурсів, 431986