Триває медична реформа: чи бути ФАПам на селі?

Наразі фельдшерсько-акушерські пункти - одна з невід'ємних складових первинної ланки системи охорони здоров'я в сільській місцевості. Саме вона найближча до людей, саме сюди селяни звертаються за першою медичною допомогою. 
"Саме їх і торкнувся перший етап реформи кілька років тому, - зазначив голова райдержадміністрації Олександр Закорченний, відкриваючи нараду з сільськими головами, що зібралися за круглим столом задля вирішення нагального питання - функціонування ФАПів. - Тоді було здійснено капітальні й поточні ремонти приміщень, забезпечено постачання холодної й гарячої води, облаштовано санвузли тощо. Сьогодні основа реформи первинної ланки охорони здоров'я - сімейний лікар, який надаватиме весь перелік допомоги на первинному рівні. Держава передбачила капітаційну ставку на кожного лікаря, кількість пацієнтів, яку він може обслуговувати (не більше 2 тис. осіб). Проте кожен лікар має сам визначити, скільки медсестер у нього має бути, санітарок і т.і."
Упродовж першого півріччя, впроваджуючи заходи з реформування галузі, чимало було проблем і серйозних викликів. Зокрема, за словами голови райдержадміністрації, перший виклик - розподіл майна, персоналу і т.і. між районним та селищним центрами первинної допомоги, проходження акредитації районного закладу. Наступний - укладення договору з Національною службою охорони здоров'я, що дозволило з 1 липня перейти на фінансування первинної ланки з державного бюджету.
"Але цільове призначення і порядок освоєння коштів викликали чимало питань, які сьогодні варто обговорити саме у такому колі, - зазначив Олександр Закорченний. - Згідно із законом про реформування до структури первинної ланки входять, зокрема, кілька видів амбулаторій та пункти здоров'я,  які мають мати на обслуговуванні 750 жителів. А у нашому районі є ряд сіл із меншою кількістю населення".
"Крім того, у законі немає поняття фельдшер, - зауважив головний лікар районного центру первинної медико-санітарної допомоги Віктор Затирка. - Тобто сільська місцевість залишається без державної підтримки. Тому треба шукати вихід і не допустити закриття ФАПів. Адже це не тільки перспектива безробіття сільських медиків (фельдшерів, акушерів та медсестер), які й так у дефіциті, а й загроза погіршення надання медичної допомоги в селі. Бо хто, крім цих сільських "докторів", поміряє тиск, дасть пігулку і накладе пов'язку на руку?".
Водночас, як зауважив начальник фінансового управління райдержадміністрації Олександр Дорось, законодавство забороняє передати ФАПи на баланс сільських рад, де й так фінансова ситуація невтішна. Лише 30 % сільських рад зможуть профінансувати свої заклади охорони здоров'я до кінця року, 20 % - 1-2 місяці, а решта - взагалі неспроможні. "Брак коштів підштовхує нас шукати відповідні шляхи виходу із ситуації, яка склалася. Єдиним виходом із цієї ситуації може бути фінансування у рамках соціальних угод, укладених сільськими радами із землеорендарями", - запропонував фінансист.
"Реформа не повинна віддаляти медицину від пересічного українця. Саме цей принцип повинен визначити майбутнє сільських ФАПів. І поки цієї альтернативи не запропоновано, їх закриття буде антисоціальним кроком", - саме до такої думки дійшли представники органів місцевого самоврядування, які пройнялися проблемою і яку, скоріш за все, вирішуватимуть із сільгоспвиробниками.
 
Катерина БЕРІЛ, РКП "Редакція газети і радіомовлення "Томашпільський вісник"
 

 

 

 

Всі новини
Категорії