Громадяни, вчасно подайте заяву для застосування пільги по платі за землю
ДФС України у своєму листі від 09.02.2018 №3909 повідомила, що Законом України від 07.12.2017 №2245-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» до Податкового кодексу України внесено зміни в оподаткування пільгових категорій фізичних осіб – платників земельного податку.
Змінами внесеними до пункту 281.2 статті 281 ПКУ скасовані обмеження застосування пільги до однієї ділянки із сплати земельного податку фізичним особам. Тобто, з 01.01.2018 звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для категорій фізичних осіб, які визначені пунктом 281.1 статті 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм.
Фізичним особам, які відносяться до пільгових категорій громадян та мають у власності декілька земельних ділянок одного виду використання і загальна площа таких земельних ділянок не перевищує граничні норми відведення, посадові особи контролюючих органів, які згідно до посадових обов’язків відповідають за адміністрування плати за землю з фізичних осіб, повинні застосувати пільгу на кожну земельну ділянку одного виду використання.
Якщо фізична особа, визначена у пункті 281.1 статті 281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання і загальна площа таких земельних ділянок перевищує граничні норми відведення, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/ зміну земельних ділянок для застосування пільги.
Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.
Тобто, якщо до 01 травня поточного року така фізична особа не подала до контролюючого органу заяву про самостійне обрання / заміну земельних ділянок для застосування пільги, то у поточному році оподатковуються всі земельні ділянки, які є у власності (крім земельної ділянки, на яку подана вказана заява у 2017 році).
Якщо заява про самостійне обрання / заміну земельних ділянок для застосування пільги подана до контролюючого органу після 01 травня поточного року, то пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (базового) періоду.
Також, слід зазначити, що пунктом 56.12 статті 56 ПКУ визначено, якщо відповідно до ПКУ контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов’язання платника податків за причинами, не пов’язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу.
Пунктом 56.10 статті 56 ПКУ визначено, що рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.
Як отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків для дітей.
Реєстраційний номер облікової картки платника податків - є індивідуальним кодом, який надається фізичним особам і зберігається за ними протягом усього життя. Так, наприклад, реєстраційний номер облікової картки платника податків може знадобитися школярам - при реєстрації для участі в ЗНО, при вступі до вищих навчальних закладів, для участі в конкурсах або будь-яких інших заходах, які фінансуються за рахунок спонсорів. Крім того, при оформленні паспорта громадянина України реєстраційний номер може бути потрібен як додаткова змінна інформація.
Для отримання картки платника податків з реєстраційним номером необхідно подати до податкової інспекції за місцем реєстрації Облікову картку фізичної особи – платника податків за формою №1ДР (далі – Облікова картка №1ДР), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.
Облікові картки №1ДР за малолітніх осіб (до 14 років) подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) та пред’являють документ, що посвідчує його особу, та свідоцтво про народження дитини (після пред’явлення повертається).
Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (картка платника податків) малолітньої особи, видається одному з батьків за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків.
Після досягнення 14-річного віку для проведення реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, внесення змін до Державного реєстру, отримання картки платника податків використовуються дані паспорта громадянина України.
Подати документи для проведення реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків / отримати картку платника податків, отримати консультацію щодо переліку необхідних документів або заповнення Облікової картки №1ДР можна у Центрах обслуговування платників Могилів-Подільської ОДПІ.
Податкова нагадує : термін подання Декларації про доходи наближається!
Відповідно до п.49.3 ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація про майновий стан і доходи подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором):
¨ особисто або уповноваженою на це особою;
¨ надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
¨ засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Звертаємо увагу, що у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової декларації в електронній формі, – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
Нагадуємо, про граничні строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи:
для фізичних осіб - підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (року). Якщо фізична особа - підприємець (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, такі доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи зазначаються в річній податковій декларації, що подається;
для фізичних осіб – підприємців, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням, – протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. При проведенні державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності;
для громадян і осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, та які зобов’язані подати декларації – до 1 травня року, що настає за звітним. Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 Податкового кодексу України);
для громадян, які мають право на податкову знижку – по 31 грудня (включно) наступного за звітним податкового року. А для платників податку - резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, – не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.
що податкова декларація громадянами подається до 01 травня року, що настає за звітним. Для громадян, які мають право на податкову знижку – по 31.12.2018 (включно).
Податкова декларація з 1 січня 2018 року подається за новою формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №556 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859».
Легалізація заробітної плати сьогодні актуальна з двох причин.
Легалізація заробітної плати сьогодні актуальна з двох причин:
1) збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, у т.ч. до Пенсійного фонду України;
2) соціальні гарантії для найманих працівників, розмір яких залежить від тривалості страхового стажу. Для зарахування до страхового стажу в повному розмірі одного місяця з 1 січня 2018 року сплачена сума ЄВ повинна бути не менше ніж – 819,06 грн (3723 грн х 22%).
Якщо працівник отримує зарплату в «конверті» і роботодавець не сплачує із його зарплати ЄВ, цей період не буде зарахований до страхового стажу найманого працівника, у зв’язку з чим розмір пенсії буде меншим.
Кожен найманий працівник має можливість контролювати нарахування йому заробітної плати зареєструвавшись на веб-порталі Пенсійного фонду України та щомісячно перевіряти з якої заробітної плати сплачено ЄВ, яку тривалість страхового стажу йому зараховано.
Таку інформацію він може отримати і безпосередньо в органах Пенсійного фонду України.
Слід пам’ятати, що повна виплата заробітної плати та сплата єдиного внеску - обов’язок кожного працедавця щодо забезпечення соціального захисту своїх працівників.
Запрошуємо репетиторів до декларування доходів
Могилів-Подільська ОДПІзапрошує вчителів та викладачів, які минулого року надавали репетиторські послуги, проте не були зареєстровані як суб’єкти господарської діяльності, зареєструватися, а також включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та задекларувати їх шляхом подання до територіальних органів ДФС декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік.
Зробити це слід до 2 травня включно поточного року за місцем своєї податкової адреси.
Доходи від надання репетиторських послуг оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором 1,5%.
До репетиторських послуг належить підготовка дітей до школи, вступу до навчальних закладів, незалежного тестування, навчання з будь-яких предметів, написання рефератів, виконання контрольних, курсових, дипломних робіт тощо.
Подати декларацію про майновий стан і доходи можна як у паперовому вигляді, так і засобами сучасних інформаційних технологій.
Як отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків для дітей.
Реєстраційний номер облікової картки платника податків - є індивідуальним кодом, який надається фізичним особам і зберігається за ними протягом усього життя. Так, наприклад, реєстраційний номер облікової картки платника податків може знадобитися школярам - при реєстрації для участі в ЗНО, при вступі до вищих навчальних закладів, для участі в конкурсах або будь-яких інших заходах, які фінансуються за рахунок спонсорів. Крім того, при оформленні паспорта громадянина України реєстраційний номер може бути потрібен як додаткова змінна інформація.
Для отримання картки платника податків з реєстраційним номером необхідно подати до податкової інспекції за місцем реєстрації Облікову картку фізичної особи – платника податків за формою №1ДР (далі – Облікова картка №1ДР), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.
Облікові картки №1ДР за малолітніх осіб (до 14 років) подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) та пред’являють документ, що посвідчує його особу, та свідоцтво про народження дитини (після пред’явлення повертається).
Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (картка платника податків) малолітньої особи, видається одному з батьків за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного з батьків.
Після досягнення 14-річного віку для проведення реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, внесення змін до Державного реєстру, отримання картки платника податків використовуються дані паспорта громадянина України.
Подати документи для проведення реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків / отримати картку платника податків, отримати консультацію щодо переліку необхідних документів або заповнення Облікової картки №1ДР можна у Центрах обслуговування платників Могилів-Подільської ОДПІ.
Роботодавець – підприємець перераховує ПДФО за місцем своєї реєстрації
ДФС нагадує, що податковим агентом щодо ПДФО, зокрема, є самозайнята особа, яка зобов'язана нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм. Порядок сплати (перерахування) ПДФО до бюджету передбачено ст..168 ПКУ. Відповідно до неї ПДФО, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України. Статтею 64 ПКУ встановлено, що ПДФО, який сплачується (перераховується) податковим агентом - фізичною особою, зараховується до відповідного бюджету за місцем реєстрації такої фізичної особи у органах доходів і зборів. Також відповідно до пп..168.4.5 ПКУ фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього розділу за нарахування та утримання ПДФО, у разі коли така фізична особа є податковим агентом, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету за місцем реєстрації у контролюючих органах. Враховуючи викладене, у разі нарахування (виплати) ФОП на користь своїх найманих працівників доходів у вигляді зарплати за виконання робіт, які мають роз'їзний характер, сплата (перерахування) ПДФО із доходів у вигляді заробітної плати повинна здійснюватись за місцем реєстрації такої фізичної особи - підприємця.
Граничний розмір, який дозволяє у 2018 році застосовувати податкову соціальну пільгу становить - 2470 гривень
Розмір податкової соціальної пільги безпосередньо залежить від розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого законом на 1 січня звітного податкового року. Оскільки, прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня поточного року, згідно із прийнятого держбюджету на 2018, становить 1762 гривень. Так, відповідно податкова соціальна пільга має наступний розмір: 100% - 1762 х 0,5 = 881 грн; 150% - 1321,50 грн.; 200% - 1762 грн. Слід знати, податкова соціальна пільга у 2018 році, як і раніше, застосовується до доходу у вигляді зарплати, a також прирівняних до неї виплат, якщо розмір такого доходу не перевищує розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року, помноженого нa коефіцієнт 1,4 та округленої до найближчих 10 грн. Тобто максимальний розмір зарплати, до якого може бути застосована звичайна податкова соціальна пільга у 2018 році - 2 470 грн. (1762 грн. х 1,4).
Дані про нормативну грошову оцінку землі оприлюднюються на суб-сайті Державної фіскальної служби України
Відповідно до оновленої редакції пп.12.3.3 п.12.3 статті 12 Податкового кодексу України Законом України від 07 грудня 2017 року N2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» , який набрав чинності 01 січня 2018 року, орган місцевого самоврядування у 10-денний строк з дня затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель повинен направити в електронній формі до органу ДФС інформацію про нормативну грошову оцінку земель. Контролюючі органи не пізніше 10 липня поточного року складають зведену інформацію про нормативну грошову оцінку земель. В свою чергу, Державна фіскальна служба України не пізніше 15 липня поточного року повинна оприлюднити на своєму офіційному веб-сайті зведену інформацію про проведену нормативну грошову оцінку земель. Щодо 2018 року, то до 01 лютого 2018 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, повинен направити в електронній формі інформацію про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, яка проведена станом на зазначену дату, до ДФСУ. ДФСУ має оприлюднити таку інформацію на своєму офіційному веб-сайті (sfs.gov.ua). Таким чином, власники землі зможуть дізнатися про її вартість з інформації, оприлюдненої на суб-сайті ДФСУ.
Які особи звільняються від сплати єдиного внеску з 01 січня 2018 року
З 01 січня 2018 року набрали, зокрема, чинності зміни до Закону України від 08 липня 2010 року N 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», внесені Законом України від 03 жовтня 2017 року N 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» щодо звільнення від сплати єдиного внеску осіб, які отримують пенсію або соціальну допомогу. Так, згідно із внесеними змінами з 01.01.2018 особи, зазначені у пунктах 4 та 51 частини першої статті 4 Закону N 2464-VI, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України від 09 липня 2003 року N 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. З метою уникнення неоднозначного тлумачення норм частини четвертої статті 4 Закону N2464-VI Пенсійний фонд України листом від 05.12.2017 N 38450/03-13 надав перелік осіб, які звільняються з 01.01.2018 від сплати єдиного внеску. Умови призначення пенсії за віком визначені статтею 26 Закону N 1058-IV, а саме досягнення віку за наявності страхового стажу тривалістю, зазначеної у частинах першій - п'ятій статті 26 Закону N 1058-IV. Крім цього, законодавством передбачено призначення пенсій за віком раніше встановленого статтею 26 Закону N 1058-IV віку. Це пенсії за віком на пільгових умовах, дострокові пенсії за віком та пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку. Отже, звільняються від сплати єдиного внеску фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени фермерського господарства, які: - отримують пенсію за віком (у тому числі на пільгових умовах (передбачені частинами другою та третьою статті 114, пунктом 2 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону N 1058-IV)); - отримують дострокову пенсію (у тому числі на пільгових умовах (передбачені частиною п’ятою статті 115, пунктом 72 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону N 1058-IV)); - отримують пенсію зі зниженням пенсійного віку (у тому числі на пільгових умовах (передбачені статтею 55 Закону України від 28 лютого 1991 року N 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»)); - є особами з інвалідністю, незалежно від отримання пенсії або соціальної допомоги; - досягли віку, встановленого статтею 26 Закону N 1058-IV, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (незалежно від виду пенсії). Зазначена пільга не поширюватиметься на осіб, які: - отримують пенсію у зв’язку з втратою годувальника та не досягли віку, встановленого статтею 26 Закону N 1058-IV; - отримують пенсію за вислугу років та не досягли віку, встановленого статтею 26 Закону N 1058-IV. Водночас звертаємо увагу на те, що дія частини четвертої статті 4 Закону N 2464-VI не поширюється на осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. Роз’яснення з цього приводу надано листом Державної фіскальної служби України від 19.01.2018 р. N 1644/7/99-99-13-02-01-17 «Про надання роз’яснення».
Податок на доходи фізичних осіб за анульованим іпотечним кредитом за 2017 рік підлягає розстроченню
Сума податкового зобов’язання фізичної особи за прощеним (анульованим) кредитом, отриманим на придбання житла (іпотечним кредитом) за 2017 рік, підлягає розстроченню у порядку, встановленому п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України . Так, відповідно до абзаців другого – третього п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит), платник податку має право на сплату суми податкового зобов’язання, нарахованої на суму боргу (кредиту та/або відсотків), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, протягом трьох років починаючи з року, в якому задекларовано суму такого податкового зобов’язання. Для розстрочення такої суми податкового зобов’язання платник податку разом із декларацією подає до контролюючого органу заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання. Слід зазначити, що дохід та податкові зобов’язання, які розстрочуються платником податків відповідно до абзацу другого та третього п. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, відображаються у розділі II у новій формі податкової декларації про майновий стан і доходи, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 556, у рядку 10.9.1 «Дохід у вигляді додаткового блага (прощений (анульований) борг за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит))». При цьому відомості щодо подання заяви для розстрочення згаданого вище боргу обов’язково повинні бути зазначені у розділі «Доповнення до податкової декларації». Суми розстрочених податкових зобов’язань розраховуються платником податку самостійно згідно з документами щодо суми прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків) та погашаються рівними частинами кожного календарного кварталу до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня і до 20 грудня) починаючи з кварталу, що настає за тим кварталом, у якому до контролюючого органу подано заяву у довільній формі, що містить фактичні дані про суму прощеного (анульованого) кредитором боргу (кредиту та/або відсотків), підтверджену відповідними документами кредитора, та коротке пояснення обставин, що призвели до виникнення необхідності здійснення розстрочення задекларованої суми податкового зобов’язання.
Доходи, що не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб у 2018 році
Багато показників в розділі IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України) визначаються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. Зокрема, мінімальну заробітну плату використовують для визначення оподатковуваного і звільненого від оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором доходу фізичних осіб. Добові для відряджень по Україні відповідно до п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України встановлені в розмірі 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожний календарний день такого відрядження. Оскільки з 01 січня 2018 року мінімальна заробітна плата встановлена на рівні 3723 гривні (стаття 8 Закону України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік»), – максимальний розмір неоподатковуваних добових у 2018 році складає не більше, ніж 372,30 гривні за добу. Крім цього, є ряд інших доходів, які також звільняються від оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором: 1. від оподаткування звільняється сума, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку, але не вище трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи: в 2018 році – 11 169 грн. за повний чи неповний місяць навчання (пп. 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 ПКУ); 2. неоподатковуваний розмір (кошти або вартість майна (послуг)), що надаються як допомога на поховання платника податку: 4940 грн (2470 грн. х 2) згідно з пп. 165.1.22 п. 165.1 статті 165 ПКУ; 3. сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року: 2470 грн. (пп. 170.7.3 п. 170.3 ст. 170 ПКУ); 4. до загального місячного (річного) доходу не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі, тобто у 2018 році – 930,75 грн.; 5. з 01 січня 2018 року не включаються до загального оподатковуваного доходу вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або членів його сім'ї першого ступеня споріднення, які надаються його роботодавцем – платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, за умови, що вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року (в 2018 році – 18 615 грн.)(пп. 165.1.35 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).
Не забудьте задекларувати доходи від продажу інвестиційних активів
ДФС нагадує, що фізичні особи – платники податку на доходи фізичних осіб зобов’язані задекларувати результати усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом 2017 року як на території України, так і за її межами, за винятком двох випадків. Так, відповідно до норм Податкового кодексу України не підлягають оподаткуванню та не включаються до загального річного оподатковуваного доходу, а також не включаються до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суми доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів: 1) дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує у 2017 році – 2470 гривень; 2) сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст. 121 Земельного кодексу України залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації. Доходи від продажу інвестиційних активів необхідно задекларувати до 01 травня 2018 року, подавши податкову декларацію про майновий стан і доходи, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 556 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.07.2017 за № 821/30689 та сплатити з них податок на доходи фізичних осіб та військовий збір не пізніше 31 липня 2018 року. Доходи від продажу інвестиційних активів відображаються в додатку Ф1 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами» до податкової декларації про майновий стан і доходи та рядку 10.4 Розділу ІІ декларації, а податок на доходи фізичних осіб і військовий збір в графах 6 і 7 відповідно.
Декларуємо доходи при отриманні спадщини чи дарунка у 2017 році
ДФС нагадує, що фізичні особи - резиденти, які отримали у 2017 році спадщину (дарунок) від фізичної особи - резидента, але не відносяться до членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, сплачують податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків від вартості будь-якої спадщини (дарунка). За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення. При цьому, фізичні особи - платники податку, які одержали дохід у вигляді спадщини (дарунка), який оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість (суму) такої спадщини (дарунка) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації. Дохід у вигляді вартості успадкованого майна, який оподатковується за нульовою ставкою податку, звільняється від оподаткування військовим збором. Фізичним особам - резидентам, які отримали спадщину (дарунок) від фізичної особи - резидента, але не відносяться до членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, зобов’язані подати податкову декларацію про майновий стан і доходи до податкової інспекції за місцем податкової адреси (реєстрації) не пізніше 03 травня 2018 року та задекларувати отримані доходи, які також слід оподаткувати військовим збором за ставкою 1,5 відсотка. Нараховані самостійно в декларації податок на доходи фізичних осіб та військовий збір необхідно сплатити не пізніше 31 липня 2018 року. Фізичні особи – платники податку, які одержали дохід лише у вигляді об’єктів спадщини (дарунка) та сплатили податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до їх нотаріального оформлення, не зобов’язані включати вартість (суму) такої спадщини (дарунка) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.
Як підтвердити сплату податків з іноземних доходів
Відповідно до підпунктів 170.11.1 та 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ. У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації. Згідно з п. 13.3 ст. 13 ПКУ доходи, отримані фізичною особою - резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. Пунктом 13.4 ст. 13 ПКУ встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ. Відповідно до п. 13.5 ст. 13 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України. Враховуючи викладене вище, фізична особа - резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.