Роз’яснення орендарям земельних ділянок сільськогосподарського призначення
для виробництва сільськогосподарської продукції та інших користувачів щодо порядку розчистити полезахисних лісосмуг від хворих дерев, а також вирубки дерев чи обрізки гілок, що заважають використовувати земельні ділянки за цільовим використанням.
Згідно зі ст. 4 Лісового кодексу України полезахисні лісосмуги (ПЗЛС) належать до лісів. Виходячи з вимог ст. 69 Лісового кодексу України, для проведення будь-якої рубки у лісі необхідно одержати спеціальний дозвіл - лісорубний квиток.
Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов’язаних і не пов’язаних із веденням лісового господарства. Оскільки у користуванні чи власності у фермерських чи інших сільськогосподарських підприємств ці лісосмуги не перебувають, правових підстав на вирубку вони не мають. Також Держлісгоспи не мають права видавати лісорубні квитки на проведення рубок у ПЗЛС, що не передані їм у постійне користування.
Тому, перед тим як проводити рубку необхідно з’ясувати в сільській раді правовий статус лісосмуги та земельної ділянки, на якій вона розташована. Можливо, насадження перебувають у постійному користуванні райагролісгоспу чи держлісгоспу, котрі зобов’язані здійснювати догляд за ними. У такому випадку рекомендуємо направити на адресу цього підприємства письмове звернення з проханням провести рубку. На прохання сільськогосподарського підприємства лісгосподарське підприємство повинно вирішити питання про організацію рубки на відповідних ділянках. У разі відмови від проведення рубки має обґрунтувати своє рішення.
Якщо лісосмуга ні за ким не закріплена, не перебуває у постійному користуванні, розташована на землях запасу, за межами населеного пункту, то її власником залишається держава. До речі, саме так і буває у більшості випадків, та в дійсності це означає, що за такі насадження відповідальності ніхто не несе. Також не встановлено, хто може проводити у цих випадках заготівлю деревини під час рубок, сплачувати збір за використання лісових ресурсів, освідчувати рубки тощо. Практика цих рубок, що сформувалась у різних регіонах країни, може різнитись. Іноді ця процедура чітко визначена на місцевому рівні та вирішується шляхом звернення у дозвільний центр. Однак єдиного підходу, через відсутність нормативних актів, поки що не вироблено. Лісовим законодавством не визначено, хто має видавати лісорубні квитки на здійснення рубок у полезахисних смугах, що не надані у користування
Згідно з існуючою практикою, керуючись вимогами ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст. 8 Лісового кодексу України, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст. 373 Цивільного кодексу України, видачею спеціальних дозволів на рубку в полезахисних лісосмугах займаються районні державні адміністрації. Тобто, державні адміністрації або уповноважені нею органи мають право видавати лісорубний квиток зацікавленим особам.
На практиці, сільська рада може звернутись до райдержадміністрації з клопотанням про видачу лісорубного квитка на проведення рубок одразу в декількох лісосмугах. Оскільки районна адміністрація не має фахівців з лісового господарства, тому обстеження і відведення лісової ділянки у рубку догляду може виконати держлісгосп, у зоні діяльності якого розташовані лісосмуги. В цьому випадку з лісгоспом укладається договір про надання послуг. Якщо в райдержадміністрації в штаті є агролісомеліоратор, вимітку дерев у рубку проводить він. У процесі відводу лісосмуг повинен брати участь фахівець державного управління з охорони навколишнього природного середовища. Матеріальну оцінку лісосіки та заповнення лісорубного квитка здійснює лісгосп. Квиток видається, як правило, на відповідну сільську раду.
На підставі матеріалів відведення (польової переліскової відомості, акту обстеження, переліково-оцінювальної відомості тощо) райдержадміністрація підписує заповнений лісорубний квиток, ставить власну печатку. Одночасно сплачується збір за спеціальне використання лісових ресурсів, що обраховується у квитку (так звана «попенна плата»). На підставі лісорубного квитка зацікавлена особа (за угодою з сільською радою) організовує рубку. Лісосічні роботи належать до робіт з підвищеної небезпекою, тому для їх проведення виконавець повинен мати дозвіл, що видається територіальним управлінням Держпромгірнагляду.
Після закінчення рубки фахівці лісгоспу на підставі договору перевіряють місце рубки, про що складається відповідний акт.
Стосовно розчищення орендованих ділянок ріллі, що перебувають у сільгоспобігу, однак заросли самосівом уздовж лісосмуги. У цьому випадку не радимо здійснювати вирубку навіть на орендованих землях (ріллі), які заросли самосівом. Краще, щоб ці деревця вимітили при відведенні ділянки лісосмуги, та їх вирубка була охоплена лісорубним квитком. По-перше Ви не є власником цих земель. Згідно зі ст. 10 Закону України «Про рослинний світ» тільки власник земельної ділянки може здійснювати на своїй ділянці вирубку дерев без спеціального дозволу. По-друге при здійснені рубки можуть бути помилково вирубані дерева, що належать до ділянки лісосмуги. В останньому випадку екологічна інспекція чи правоохоронні органи можуть кваліфікувати ці дії як незаконну рубку. Як наслідок – можливе притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності, нарахування відшкодування заподіяної шкоди.
Управління агропромислового розвитку
райдержадміністрації